Школо, прощавай! З такими думками цьогорічні випускники виходили на святкову лінійку присвячену Останньому дзвонику. Адже для них це водночас і радісне і сумне свято, бо цей останній дзвінок пролунає для них в останнє і покличе у невідоме, уже доросле життя.
Аби розділити радість сьогоднішнього свята, пригадати хвилюючі миті зі свого шкільного життя завітали випускники, які закінчили школу 50 років та ті, що закінчили школу 40 років тому. Із якою повагою дивились всі учні школи на дорогих випускників, тих які 50 років покинули стіни рідної школи. Не кожен цьогорічний випускник усвідомив, що означає для нього ця лінійка. Та дивлячись на цих – сивочолих людей, задумуєшся над своїм майбутнім, над тим ким станеш і чи ось так з піднятою головою зможеш пройтися урочисто на лінійці.
Щеміло серце, хвилювання стискало груди, коли до випускників звертались їхні батьки, директор школи, місцевий парох, класний керівник та перша вчителька. Які бажали їм здійснення мрій, знайти своє покликання та обрати правильну дорогу у житті.
Привітали одинадцятикласників і першокласники, бажаючи їм удачі, наполегливості, натхнення, сміливості, та йти до своєї мети ні на що не зважаючи. Та вручили на згадку про школу голубі незабудки. А також не залишили поза увагою і тих випускників , які закінчили школу 50 та 40 років, їм теж вручили незабудки, на згадку про це свято.
Перед завершенням лінійки, директором школи було вручено грамоти , подяки учням, які старанно вчилися та перемагали в олімпіадах та спортивних змаганнях. А сільським головою надана безкоштовна поїздка для обдарованих та здібних учнів.
Із трепетом слухали мелодійний шкільний дзвінок, який лунав від маленьких першокласниць, усі випускники.
А мами, зі сльозами на очах вивели своїх дітей через Символічні ворота, в самостійне життя.
М.Я.Решетняк – педагог організатор
Н.М.Соколовська – вчитель початкових класів
